Закон України "Про освіту"

Закон України Про загальну середню освіту

Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року

Державний стандарт початкової освіти від 21 лютого 2018 р. 

Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти

Методичні рекомендації щодо викладання в початковій школі у 2019/2020 навчальному році

Методичні рекомендації щодо викладання української мови у 2019/2020 навчальному році

Методичні рекомендації щодо викладання української літератури у 2019/2020 навчальному році

Методичні рекомендації щодо викладання інформатики у 2019/2020 навчальному році

 

Схвалено                                                                                           Затверджено

на засіданні педагогічної ради                                             В.о.директора школи

Протокол № 1  від  30.08.2019                                                                 І.В.Примак

 

Погоджено

на засіданні ради школи

Протокол № 5  від 30.08.2019

Голова ради школи

___________          Ж.Г.Чиж

 

 

 

 

 

 

 

 

Освітня програма

КОСТЯНТИНІВСЬКОЇ ЗОШ І-ІІ ст

на 2019-2020 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

         Освітня програма Костянтинівської ЗОШ І-ІІ ступенів на 2019-2020 навчальний рік розроблена відповідно  до Законів України «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», Концепції Нової української школи, розпоряджень Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р «Про  схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року» , від 13.12.2017 № 903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87, Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 №462, Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 №24 та від 23.11.2011 №1392, наказів МОН України від 21.03.2018 «Про затвердження типових освітніх програм та навчальних програм для 1-2 класів ЗЗСО», відповідно до наказів № 405, 407 від 20.04.2018 , згідно рекомендацій листа МОН України від 20.04.2018 № 1/9-254 «Щодо типових освітніх програм для 2-11 класів» та наказу департаменту освіти та гуманітарної політики від 16.05.2018 № 388 «Про зарахування дітнй до 1 класу ЗСО», Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 №63), інших нормативно-розпорядчих актів і документів.

   

Розділ 1.

Призначення школи та засіб його реалізації

Метою педагогічного колективу Костянтинівської ЗОШ І-ІІ ступенів є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистоті, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадської активностіі.

Основним засобом реалізації призначення навчального закладу є засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм, уведення в навчальний план факультативних курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд.

Великого значення на сьогоднішній день набуває  педагогіка партнерства між всіма учасниками освітнього процесу, впровадження якої сприятиме подоланню інертності мислення, забезпечить перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу. Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.

Упродовж останніх років наполегливо працюємо  на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.

Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

Актуальними для Нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:

 • відсутність адміністративного контролю, який обме­жує свободу педагогічної творчості;

 • активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;

• практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;

 • відмова від орієнтації освітнього процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;

 • виховання вільної незалежної особистості;

• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;

 • впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.

                                                                                                                     Розділ 2

Опис "моделі" випускника школи

Випускник Костянтинівської ЗОШ І-ІІ ступенів– це людина освічена, що самостійно здобуває знання, готова до прийняття морально виправданих рішень.

Основні характерологічні орієнтири особистості випускника:

  • вільна особистість - має високий рівень самосвідомості, громадянськості та самодисципліни, усвідомлює свою цінність та  цінність іншої особистості, здатна нести відповідальність перед собою та суспільством;
  • гуманна особистість – проявляє милосердя, доброту, здатність до співпереживання, терпимість і доброзичливість,готова надати допомогу, прагне до миру й розуміє цінність людського життя;
  • духовна особистість – має потребу до пізнання й самопізнання, рефлексії, має потребу в красі й спілкуванні;
  • творча особистість – наділена розвинутими здібностями, зананнями, вміннями, навичками, розвинутим інтелектом;
  • практична особистість – знає основи компютерної грамотності, професійної підготовки, має естетичний смак, гарні манери,  є прихильником здорового способу життя.

Отже, сучасний випускник  вміє усвідомлювати різноманіття життєвих цінностей (свобода, співпраця, повага іншої особистості), особисту самоцінність.  Вміє здійснювати вибір, жити й працювати в різновіковому колективі.  Здатний планувати своє життя у відповідності з метою, приймати рішення.  Має життєвий досвід діяльності в групі: під керівництвом, самостійно, в парі, з книгою, з документами, з приладами, з комп’ютером.

        Таким чином, педагогічний колектив навчального закладу спрямовує свою діяльність на виховання випускника, який  здатний  до самовизна­чення й самореалізації.

 

Розділ 3

Цілі та задачі освітнього процесу школи

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

 

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

До ключових компетентностей, визначених Новою школою  належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей у  навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

  • організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
  • окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
  • роботу в проектах;
  • позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Отже, на сьогодні, перед школою поставлені такі цілі освітнього процесу;

  • забезпечити засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту початкової, основної загальної освти на рівні вимог державного світнього стандарту;
  • гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
  • створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві;
  • формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
  • забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоровя учнів;
  • різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі вивчення і врахування її особистісних здібностей, нахилів, потреб;
  • виховання морально, психічно і фізично здорового покоління.

    Розділ 4

    Навчальний план та його обґрунтування

     

    При формуванні робочого навчального плану враховано вимоги Закону України  «Про освіту» від 5.09.2017р  № 2145-VIII, постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», а також типовими освітніми програмами, розробленими на їх основі та затвердженими наказами МОН від 20.04.2018 № 405,  від 20.04.2018 № 407.

    Навчальний план на 2018/2019  н.р.  складений відповідно:

    - для 1–2 х класів – за Типовою освітньою програмою початкової освіти, розробленою під керівництвом Шияна Р.Б. 1-2 клас, затвердженою наказом МОН України від 21.03.2018 № 268, додаток 1.

    - для 3-4-х класів – за Типовою освітньою програмою ЗЗСО І ступеня, затвердженою наказом МОН  України від 20.04.2018 року № 407, таблиця 1;

    - для 5-9-х класів  –  за Типовою  освітньою програмою ЗЗСО ІІ ступеня, затвердженою наказом МОН  України від 20.04.2018 року № 405, таблиця 1;

    - для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку ( індивідуальне навчання):

    - 9 клас – за Типовою освітньою програмою спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з особливими потребами, затвердженою наказом МОН України від 12.06.2018 № 627, навчальним планом спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня для дітей із зниженим слухом з українською мовою навчання, додаток № 8;

    - для інклюзивних класів

    - 2-Б клас - за Типовою освітньою програмою початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженої наказом МОН України від 26.07.2018 № 814 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами»,  навчальний план початкової освіти для спеціальних закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання для дітей із тяжкими порушеннями мовлення, додаток 9;  

    - 3-Б клас – за Типовою освітньою програмою спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженої наказом МОН України від 25.06.2018 № 693,  навчальний план спеціальних (класів ) закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою для дітей із затримкою психічного розвитку, таблиця 10;

    - 4-Б клас – за Типовою освітньою програмою спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженої наказом МОН України від 25.06.2018 № 693,  навчальний план спеціальних (класів ) закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою для дітей із затримкою психічного розвитку, таблиця 10;

     

    Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2-9-х класів

    для 1-их класів – 805 годин/навчальний рік,

    для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік,

    для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік,

    для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік,

    для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік,

    для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік,

    для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік,

    для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,

    для  9-х класів – 1260 годин/навчальний рік,

    Навчальні плани включають інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову,  в якій передбачено додатковий  час на  вивчення окремих предметів інваріантної складової, факультативи, індивідуальні консультації корекційно-розвиткові заняття для дітей з особливими освітніми потребами.

     

      Інформація про реалізацію варіативної складової навчальних планів включає обґрунтування розподілу годин варіативної складової відповідно до типу навчального закладу,  запитів учнів, якісного складу педагогічних кадрів, навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення.

    Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту» з урахуванням санітарно-гігієнічних норм та нормативної тривалості уроків у 2-4 класах – 40 хвилин, 5-9 класах – 45 хвилин.

    Години фізичної культури в 1 – 9-х класах не враховується при визначенні  гранично допустимого навантаження, що передбачено наказами МОН України від 01.03.2004  № 162, від 29.11.2005  № 682, від 07.05.2007 № 357.

    Роділ 5.

    Особливості організації освітнього процесу

    Тип закладу – загальноосвітній навчальний заклад

    Навчальний заклад здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм двох ступенів освіти:

    І ступінь – початкова загальна освіта;

    ІІ ступінь – основна загальна освіта.

    Кількість класів: 1-4 кл. – 8; 5-9 кл. – 7.

    Кількість учнів:   1-4 кл. – 158; 5-9 кл. –132.

    Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту», Державних санітарних правил і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 №63.

    Мова навчанняукраїнська.

    Режим роботи закладуп’ятиденний;

    Навчання організовано у дві зміни: початок занять – для І зміни о 8.00 годині, для ІІ зміни – о 11.50, 12.45, 13.45;

    Тривалість уроків у початковій та основній школі відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту».

    Структура 2019-2020 навчального року.

    Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2018-2019 навчальний рік розпочинається 2 вересня святом – День знань – і закінчується не пізніше 1 липня.

    Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

    І семестр – з 2 вересня по 29 грудня 2019 року;

    ІІ семестр – з 13 січня по 27  травня 2020 року.

    Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

    осінні з 28 жовтня  по 3 листопада 2019 року;

    зимові з 30 грудня по 12 січня 2020 року;

    весняні з 23 березня по 29 берзня 2020 року;

    Навчальні екскурсії у 1 – 4-х класах та  навчальна практика у 5 – 8-х  класах проводяться відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 року № 1/9-61 «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів» у період з 01.06.2020 по 15.06.2020 ( навчальні екскурсії у 1-4 класах 4 дні з 01.06.2020 по 04.06.2020 по 3 години,  навчальна практика 10 днів з 01.06.2020  по 15.06.2020 у 5-6 класах по 3 години, у 7-8 класах по 4 години).

    У випускних класах  проводиться державна підсумкова атестація навчальних досягнень учнів відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України від 30.12.2014р. № 1547 згідно термінів, визначених МОН України.

     Вручення документів про освіту проводиться  для випускників 9 – класу 12 червня.

    Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійснюється без конкурсу відповідно до території, яка закріплена сільською радою  та у відповідності з Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України від 16.04.2018 № 367.

    Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

    Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

    Базова середня освіта здобувається після здобуття початкової освіти.

    Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

    Форми організації освітнього процесу

    Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку (формування компетентностей, розвитку компетентностей, перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей, корекції основних компетентностей, комбінований урок), екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести тощо, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

    Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

    Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

    Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є:формувальне (поточне) оцінювання; підсумкове оцінювання (семестрове та річне); державна підсумкова атестація учнів.

    Формувальне (поточне) та семестрове оцінювання здійснюється за 12-бальною шкалою оцінювання. Річне оцінювання та державна підсумкова атестація здійснюється за 12-бальною шкалою оцінювання навчальних досягнень, і відображається у свідоцтві досягнень, що видається учневі щорічно. Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття початкової, базової середньої освіти, вимогам державних стандартів повної загальної середньої освіти здійснюється шляхом їх державної підсумкової атестації.

    Організація навчання  дітей з особливими освітніми потребами. Для кожного учня складено індивідуальний навчальний план  у відповідності до вимог Типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженої наказом МОН України від 25.06.2018 № 693,  Типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з особливими потребами, затвердженої наказом МОН України від 12.06.2018 № 627 (зі змінами, внесеними наказом МОН України від 26.07.2018 № 815) з урахуванням особливостей їх псизофізичного розвитку. Навчальний план включає години корекційно-розвиткових занять, зміст яких зумовлений особливостями психофізичного розвитку здобувачів освіти і реалізується через курси «Розвиток мовлення», «Корекція розвитку», «Розвиток слухового сприймання та формування вимови».